фалінь

фа́лінь

-я, ч.

Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив'язують шлюпку до пристані або до борту судна.

Значення в інших словниках

1. фалінь — фа́лінь іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фалінь — ФА́ЛІНЬ, я, ч., мор. Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив'язують шлюпку до пристані або до борту судна.  Словник української мови у 20 томах
3. фалінь — фа́лінь (голл. vanglijn) канат, яким шлюпку прив’язують до пристані або до борту судна.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. фалінь — ФА́ЛІНЬ, я, ч. Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив’язують шлюпку до пристані або до борту судна.  Словник української мови в 11 томах