фалінь

ФА́ЛІНЬ, я, ч., мор.

Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив'язують шлюпку до пристані або до борту судна.

Значення в інших словниках

1. фалінь — фа́лінь іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фалінь — -я, ч. Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив'язують шлюпку до пристані або до борту судна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фалінь — фа́лінь (голл. vanglijn) канат, яким шлюпку прив’язують до пристані або до борту судна.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. фалінь — ФА́ЛІНЬ, я, ч. Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив’язують шлюпку до пристані або до борту судна.  Словник української мови в 11 томах