1. Словник української мови у 20 томах

фалінь

ФА́ЛІНЬ, я, ч., мор.

Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив'язують шлюпку до пристані або до борту судна.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фалінь — фа́лінь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фалінь — -я, ч. Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив'язують шлюпку до пристані або до борту судна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фалінь — фа́лінь (голл. vanglijn) канат, яким шлюпку прив’язують до пристані або до борту судна. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фалінь — ФА́ЛІНЬ, я, ч. Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив’язують шлюпку до пристані або до борту судна. Словник української мови в 11 томах