фалінь
ФА́ЛІНЬ, я, ч. Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив’язують шлюпку до пристані або до борту судна.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фалінь — фа́лінь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фалінь — ФА́ЛІНЬ, я, ч., мор. Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив'язують шлюпку до пристані або до борту судна. Словник української мови у 20 томах
- фалінь — -я, ч. Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив'язують шлюпку до пристані або до борту судна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фалінь — фа́лінь (голл. vanglijn) канат, яким шлюпку прив’язують до пристані або до борту судна. Словник іншомовних слів Мельничука