фарингіт

фарингі́т

-у, ч., вет., мед.

Хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки в людини та деяких тварин.

Значення в інших словниках

1. фарингіт — фарингі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фарингіт — (мед.) зівозапал  Словник чужослів Павло Штепа
3. фарингіт — ФАРИНГІ́Т, у, ч. Хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки в людини та деяких тварин. За перебігом фарингіт розрізняють гострий і хронічний (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. фарингіт — фарингі́т [від грец. φάρυγξ (φάρυγγας) – глотка] хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки у людини і деяких тварин. Причиною Ф. у людини є місцеве охолодження, інфекції, вдихання газу, пилу тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. фарингіт — ФАРИНГІ́Т, у, ч. Хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки в людини та д’яких тварин.  Словник української мови в 11 томах