фарингіт

фарингі́т

-у, ч., вет., мед.

Хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки в людини та деяких тварин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фарингіт — фарингі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фарингіт — (мед.) зівозапал Словник чужослів Павло Штепа
  3. фарингіт — ФАРИНГІ́Т, у, ч. Хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки в людини та деяких тварин. За перебігом фарингіт розрізняють гострий і хронічний (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. фарингіт — фарингі́т [від грец. φάρυγξ (φάρυγγας) – глотка] хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки у людини і деяких тварин. Причиною Ф. у людини є місцеве охолодження, інфекції, вдихання газу, пилу тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фарингіт — ФАРИНГІ́Т, у, ч. Хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки в людини та д’яких тварин. Словник української мови в 11 томах