фарингіт
ФАРИНГІ́Т, у, ч. Хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки в людини та д’яких тварин.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фарингіт — фарингі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фарингіт — (мед.) зівозапал Словник чужослів Павло Штепа
- фарингіт — ФАРИНГІ́Т, у, ч. Хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки в людини та деяких тварин. За перебігом фарингіт розрізняють гострий і хронічний (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- фарингіт — -у, ч., вет., мед. Хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки в людини та деяких тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фарингіт — фарингі́т [від грец. φάρυγξ (φάρυγγας) – глотка] хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки у людини і деяких тварин. Причиною Ф. у людини є місцеве охолодження, інфекції, вдихання газу, пилу тощо. Словник іншомовних слів Мельничука