Великий тлумачний словник сучасної мови

феногенетика

феногене́тика

-и, ж.

Напрям досліджень у генетиці, пов'язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. феногенетика — феногене́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. феногенетика — ФЕНОГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Напрям досліджень у генетиці, пов'язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі. Конференція з феногенетики.  Словник української мови у 20 томах
  3. феногенетика — феногене́тика (від грец. φαίνομαι – з’являюся і генетика) напрям досліджень у генетиці, пов’язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі. Термін запровадив у 1918 р. німецький учений В. Геккер. Інша назва – фенетика.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. феногенетика — ФЕНОГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Напрям досліджень у генетиці, пов’язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі.  Словник української мови в 11 томах