феногенетика

феногене́тика

(від грец. φαίνομαι – з’являюся і генетика)

напрям досліджень у генетиці, пов’язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі. Термін запровадив у 1918 р. німецький учений В. Геккер. Інша назва – фенетика.

Значення в інших словниках

1. феногенетика — феногене́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. феногенетика — ФЕНОГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Напрям досліджень у генетиці, пов'язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі. Конференція з феногенетики.  Словник української мови у 20 томах
3. феногенетика — -и, ж. Напрям досліджень у генетиці, пов'язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. феногенетика — ФЕНОГЕНЕ́ТИКА, и, ж. Напрям досліджень у генетиці, пов’язаний з вивченням прояву дії генотипу в онтогенезі.  Словник української мови в 11 томах