фогт

-а, ч.

У середньовічній Західній Європі – світська посадова особа у церковній вотчині, наділена судовими, адміністративними та фіскальними функціями.

Значення в інших словниках

1. фогт — фогт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фогт — ФОГТ, а, ч., іст. У середні віки в країнах Зах. Європи посадова особа.  Словник української мови у 20 томах
3. Фогт — див. Фогт, Карл  Філософський енциклопедичний словник