фогт

-а, ч.

У середньовічній Західній Європі – світська посадова особа у церковній вотчині, наділена судовими, адміністративними та фіскальними функціями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фогт — фогт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фогт — ФОГТ, а, ч., іст. У середні віки в країнах Зах. Європи посадова особа. Словник української мови у 20 томах
  3. Фогт — див. Фогт, Карл Філософський енциклопедичний словник