фогт
-а, ч.
У середньовічній Західній Європі – світська посадова особа у церковній вотчині, наділена судовими, адміністративними та фіскальними функціями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
фогт —
фогт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
фогт —
ФОГТ, а, ч., іст. У середні віки в країнах Зах. Європи посадова особа.
Словник української мови у 20 томах
-
Фогт —
див. Фогт, Карл
Філософський енциклопедичний словник