фогт
ФОГТ, а, ч., іст.
У середні віки в країнах Зах. Європи посадова особа.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фогт — фогт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- фогт — -а, ч. У середньовічній Західній Європі – світська посадова особа у церковній вотчині, наділена судовими, адміністративними та фіскальними функціями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Фогт — див. Фогт, Карл Філософський енциклопедичний словник