фогт

ФОГТ, а, ч., іст.

У середні віки в країнах Зах. Європи посадова особа.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фогт — фогт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фогт — -а, ч. У середньовічній Західній Європі – світська посадова особа у церковній вотчині, наділена судовими, адміністративними та фіскальними функціями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Фогт — див. Фогт, Карл Філософський енциклопедичний словник