фонізм

фоні́зм

-у, ч.

1》 Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях.

2》 Характер звучання музики, що визначається акустичними особливостями її відтворення.

Значення в інших словниках

1. фонізм — фоні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фонізм — (від гр. phone — голос) — характер звучання музики, що визначається акустичними особливостями її відтворення, структурою акордів, інтервалами, розташуванням, регістрами, тривалістю, інструментуванням та іншими факторами.  Словник-довідник музичних термінів
3. фонізм — ФОНІ́ЗМ, у, ч. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях.  Словник української мови у 20 томах
4. фонізм — фоні́зм (від грец. φωνή – голос, звук, мова) психол. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. фонізм — ФОНІ́ЗМ, у, ч. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях.  Словник української мови в 11 томах