фонізм

фоні́зм

(від грец. φωνή – голос, звук, мова)

психол. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях.

Значення в інших словниках

1. фонізм — фоні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фонізм — (від гр. phone — голос) — характер звучання музики, що визначається акустичними особливостями її відтворення, структурою акордів, інтервалами, розташуванням, регістрами, тривалістю, інструментуванням та іншими факторами.  Словник-довідник музичних термінів
3. фонізм — ФОНІ́ЗМ, у, ч. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях.  Словник української мови у 20 томах
4. фонізм — -у, ч. 1》 Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях. 2》 Характер звучання музики, що визначається акустичними особливостями її відтворення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фонізм — ФОНІ́ЗМ, у, ч. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях.  Словник української мови в 11 томах