фонізм
фоні́зм
(від грец. φωνή – голос, звук, мова)
психол. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фонізм — фоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фонізм — (від гр. phone — голос) — характер звучання музики, що визначається акустичними особливостями її відтворення, структурою акордів, інтервалами, розташуванням, регістрами, тривалістю, інструментуванням та іншими факторами. Словник-довідник музичних термінів
- фонізм — ФОНІ́ЗМ, у, ч. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях. Словник української мови у 20 томах
- фонізм — -у, ч. 1》 Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях. 2》 Характер звучання музики, що визначається акустичними особливостями її відтворення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фонізм — ФОНІ́ЗМ, у, ч. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях. Словник української мови в 11 томах