фонотека

Значення в інших словниках

1. фонотека — фоноте́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. фонотека — [фонотека] -кие, д. і м. -ец'і Орфоепічний словник української мови
3. фонотека — (від гр. phone — звук і theke — ящик) зібрання та сховище фонограм та звукозаписів музики, літературних творів, театральних вистав, зборів тощо, які доцільно зберігати для наступного відтворення в звуковій формі. Словник-довідник музичних термінів
4. фонотека — ФОНОТЕ́КА, и, ж. 1. Систематизоване зібрання фонограм. Фонотека “Українськи говірки Донеччини” містить понад 50 годин звучання діалектних текстів (з наук. літ.); У наш час ведеться серйозне вивчення біологічної акустики моря. Словник української мови у 20 томах
5. фонотека — -и, ж. 1》 Систематизоване зібрання фонограм. 2》 Приміщення, де зберігають фонограми. 3》 Заклад або відділ установи, що збирає, зберігає та видає фонограми в тимчасове користування. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фонотека — ФОНОТЕ́КА, и, ж. 1. Систематизоване зібрання фонограм. У наш час ведеться серйозне вивчення біологічної акустики моря. «Голоси» багатьох мешканців його вдалося записати на магнітну стрічку, з них створено цілу фонотеку (Наука.., 10, 1962, 40). Словник української мови в 11 томах