фонізм

(від гр. phone — голос) — характер звучання музики, що визначається акустичними особливостями її відтворення, структурою акордів, інтервалами, розташуванням, регістрами, тривалістю, інструментуванням та іншими факторами.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонізм — фоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фонізм — ФОНІ́ЗМ, у, ч. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях. Словник української мови у 20 томах
  3. фонізм — -у, ч. 1》 Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях. 2》 Характер звучання музики, що визначається акустичними особливостями її відтворення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фонізм — фоні́зм (від грец. φωνή – голос, звук, мова) психол. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фонізм — ФОНІ́ЗМ, у, ч. Виникнення слухових уявлень при оптичних, смакових чи інших неакустичних враженнях. Словник української мови в 11 томах