фосфід

фосфі́д

-у, ч.

Речовина, яка становить собою сполуку фосфору з металом.

Значення в інших словниках

1. фосфід — фосфі́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фосфід — ФОСФІ́Д, ФОСФІ́Т, у, ч., хім. Речовина, яка становить сполуку фосфору з металом. Для винищення водяного щура розкопують його нори і кладуть в них принади з дрібних шматочків картоплі, буряків, моркви і капусти, отруєних фосфідом цинку (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. фосфід — ФОСФІ́Д, у, ч. Речовина, яка становить собою сполуку фосфору з металом. Для винищення водяного щура розкопують його нори і кладуть в них принади з дрібних шматочків картоплі, буряків, моркви і капусти, отруєних фосфідом цинку (Сад. і ягідн., 1957, 323).  Словник української мови в 11 томах