фосфід

ФОСФІ́Д, ФОСФІ́Т, у, ч., хім.

Речовина, яка становить сполуку фосфору з металом.

Для винищення водяного щура розкопують його нори і кладуть в них принади з дрібних шматочків картоплі, буряків, моркви і капусти, отруєних фосфідом цинку (з наук. літ.);

Фосфіди легко розкладаються водою (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. фосфід — фосфі́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фосфід — -у, ч. Речовина, яка становить собою сполуку фосфору з металом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фосфід — ФОСФІ́Д, у, ч. Речовина, яка становить собою сполуку фосфору з металом. Для винищення водяного щура розкопують його нори і кладуть в них принади з дрібних шматочків картоплі, буряків, моркви і капусти, отруєних фосфідом цинку (Сад. і ягідн., 1957, 323).  Словник української мови в 11 томах