фронтовий
фронтови́й
-а, -е.
1》 Стос. до фронту (у 2, 3 знач.).
|| Який діє на фронті, у воєнній обстановці.
|| Який проходить, відбувається або може бути в умовах фронту.
|| Власт., характерний, притаманний фронту, такий, як буває на фронті.
|| Признач. для умов фронту.
|| Одержаний на фронті.
|| Який перебував на фронті, обслуговуючи фронт, фронтовиків.
|| Який виник на фронті; присвячений фронту.
2》 діал. Фасадний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови