фронтит

фронти́т

-у, ч., мед.

Запалення слизової оболонки лобних пазух.

Значення в інших словниках

1. фронтит — фронти́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фронтит — ФРОНТИ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки лобних пазух. Слід мати на увазі, що гайморити і фронтити нерідко виникають у тих, хто переносить так звану легку форму грипу на ногах (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. фронтит — фронти́т [від лат. frons (frontis) – чоло] запалення слизової оболонки лобних пазух. Розвивається внаслідок ускладнення гострого нежитю, грипу, кору, скарлатини тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. фронтит — ФРОНТИ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки лобних пазух. Слід мати на увазі, що гайморити і фронтити нерідко виникають у тих, хто переносить так звану легку форму грипу на ногах (Рад. Укр.. 9.II 1969, 4).  Словник української мови в 11 томах