фуражир

фуражи́р

-а, ч.

1》 Той, хто відає заготівлею, зберіганням та видачею фуражу.

2》 Сільськогосподарська машина, що готує фураж для згодовування.

Навісний фуражир — машина для подрібнення соломи з скирт та вантаження її в причепи.

Значення в інших словниках

1. фуражир — фуражи́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фуражир — Харчовик, постачник  Словник чужослів Павло Штепа
3. фуражир — ФУРАЖИ́Р, а, ч. 1. Той, хто відає заготівлею, зберіганням та видачею фуражу в армії. Максим Кривоніс доручив йому [Мусію] бути за фуражира, він добре доглядав коней, а траплявся бій, брався й за мушкет (П. Панч); За два-три ..  Словник української мови у 20 томах
4. фуражир — ФУРАЖИ́Р, а, ч. 1. Той, хто відає заготівлею, зберіганням та видачею фуражу в армії. Максим Кривоніс доручив йому [Мусію] бути за фуражира, він добре доглядав коней, а траплявся бій, брався й за мушкет (Панч, Гомон.  Словник української мови в 11 томах