фураж

фура́ж

-у, ч.

Сухі корми (сіно, солома), овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці.

Значення в інших словниках

1. фураж — фура́ж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фураж — Харч, харчі, пожива, спожива, їжа, їдло, страва, див. їда, хлібофураж  Словник чужослів Павло Штепа
3. фураж — ФУРА́Ж, у́, ч. 1. Сухі корми (сіно, солома), а також овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці. – Чого це ти так пізно?..  Словник української мови у 20 томах
4. фураж — Фура́ж, -жу́, -же́ві, -же́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. фураж — ФУРА́Ж, у́, ч. Сухі корми (сіно, солома), овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці. — Чого це ти так пізно?.. Я вже й бичків напоїв, і фураж одержав, а тебе все нема та й нема (Тют., Вир, 1964, 9); Невистачало фуражу для коней.  Словник української мови в 11 томах
6. фураж — Фураж, -жа м. Недоборъ. Як є посуха, то він має фураж — наб'є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити. Шух. І. 209.  Словник української мови Грінченка