фураж

ФУРА́Ж, у́, ч. Сухі корми (сіно, солома), овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці.

— Чого це ти так пізно?.. Я вже й бичків напоїв, і фураж одержав, а тебе все нема та й нема (Тют., Вир, 1964, 9);

Невистачало фуражу для коней. Старшини, даремно обгасавши навколишні безплідні місця, нарешті мусили видавати коням, як і своїм гвардійцям, раціони розкислих сухарів (Гончар, III, 1959, 307);

Генерали мовчки слухали імператора, стривожені, що з перших днів кампанії доводиться відступати, залишаючи територію противникові, палити фураж і продовольство (Кочура, Зол. грамота, 1960, 74);

У господарствах Полісся, Лісостепу і Карпат близько 40 процентів валового збору картоплі використовується на фураж (Хлібороб Укр., 11, 1968, 20).

Значення в інших словниках

1. фураж — фура́ж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фураж — Харч, харчі, пожива, спожива, їжа, їдло, страва, див. їда, хлібофураж  Словник чужослів Павло Штепа
3. фураж — ФУРА́Ж, у́, ч. 1. Сухі корми (сіно, солома), а також овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці. – Чого це ти так пізно?..  Словник української мови у 20 томах
4. фураж — -у, ч. Сухі корми (сіно, солома), овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фураж — Фура́ж, -жу́, -же́ві, -же́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. фураж — Фураж, -жа м. Недоборъ. Як є посуха, то він має фураж — наб'є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити. Шух. І. 209.  Словник української мови Грінченка