Значення в інших словниках
-
фурман —
фу́рман іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
фурман —
ХУРМАН, див. ВІЗНИК.
Словник синонімів Караванського
-
фурман —
див. візник
Словник синонімів Вусика
-
фурман —
Возій, візник, див. фірман, кучер
Словник чужослів Павло Штепа
-
фурман —
ФУ́РМАН, а, ч., рідко. Те саме, що візни́к 1. Бідні сотворіння [коні] наче почувають, що фурманові шкода їх бити, і здається, немов для подяки йому біжать самі, як можуть, потроху (А.
Словник української мови у 20 томах
-
фурман —
ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст.
Словник синонімів української мови
-
фурман —
Фу́рман і ху́рман, -на; -мани, -нів ху́рман і звич. фу́рман, -на; -ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
фурман —
ФУ́РМАН, а, ч., заст. Візник (у 1 знач.). Бідні сотворіння [коні] наче почувають, що фурманові шкода їх бити, і здається, немов для подяки йому біжать самі, як можуть, потроху (Крим., Вибр.
Словник української мови в 11 томах