фіал
фіа́л
-а, ч.
1》 У Стародавній Греції – широка плоска чаша з тонкими стінками й злегка загнутими всередину вінцями.
2》 заст., поет. Келих.
3》 У готичній архітектурі – декоративне вінчання пінаклей, щипців, контр-форсів у вигляді піраміди, фігурного шпиля та ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови