фіал
ФІА́Л, а, ч.
1. У Стародавній Греції – широка плоска чаша з тонкими стінками й злегка загнутими всередину вінцями.
[Хуса:] Сьогодні в мене будуть гості з Риму .. Не забувай, що треба подавати фіали грецькі та етруські вази (Леся Українка);
[Єлизавета:] У тата є фіал дорогоцінний, Неначе мед прозоро-золотий (І. Кочерга).
2. заст., поет. Келих.
Підняти фіал за здоров'я прекрасної половини людства (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)