фіналіс
фіна́ліс
-у, ч., муз.
1》 Заключний тон у церковних ладах, що виконує функцію основного тону, наближеного до тоніки, і сприймається як досягнення стану спокою.
2》 В псалмодичній мелодиці – заключна мелодична формула.
Великий тлумачний словник сучасної української мови