фіни

фі́ни

-ів, мн. (одн. фін, -а, ч.; фінка, -и, ж.).

Народ, що становить основне населення Фінляндії.

Значення в інших словниках

1. фіни — ФІНИ – ФІНЛЯНДЦІ Фіни, -ів, мн. (одн. фін, -а). Народ, що становить основне населення Фінляндії. Пох. фінський. Фінляндці, -ів, мн. (одн. фінляндець, -дця). Мешканець Фінляндії. Пох. фінляндський.  Літературне слововживання
2. фіни — ФІ́НИ, ів, мн. (одн. фін, а, ч.; фі́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Фінляндії. Стримані фіни не поспішають виявляти свої почуття: змагання ще тільки починаються (із журн.); – Є у фінів чудове свято – свято лісу.  Словник української мови у 20 томах