фінітизм

фініти́зм

-у, ч.

Ідеалістична філософська концепція, що заперечує об'єктивно-реальний зміст категорії безконечного.

Значення в інших словниках

1. фінітизм — фініти́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фінітизм — ФІНІТИ́ЗМ, у, ч. Філософська концепція, що заперечує об'єктивно-реальний зміст категорії безконечного. Догми фінітизму.  Словник української мови у 20 томах
3. фінітизм — фініти́зм (від лат. finis – межа, кінець) ідеалістична філософська концепція, яка заперечує об’єктивно-реальний зміст категорії безконечного, виходячи з того, що людина в досвіді завжди має справу тільки з конечними речами.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. фінітизм — ФІНІТИ́ЗМ, у, ч. Ідеалістична філософська концепція, що заперечує об’єктивно-реальний зміст категорії безконечного.  Словник української мови в 11 томах