фінітизм

фініти́зм

(від лат. finis – межа, кінець)

ідеалістична філософська концепція, яка заперечує об’єктивно-реальний зміст категорії безконечного, виходячи з того, що людина в досвіді завжди має справу тільки з конечними речами.

Значення в інших словниках

1. фінітизм — фініти́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фінітизм — ФІНІТИ́ЗМ, у, ч. Філософська концепція, що заперечує об'єктивно-реальний зміст категорії безконечного. Догми фінітизму.  Словник української мови у 20 томах
3. фінітизм — -у, ч. Ідеалістична філософська концепція, що заперечує об'єктивно-реальний зміст категорії безконечного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фінітизм — ФІНІТИ́ЗМ, у, ч. Ідеалістична філософська концепція, що заперечує об’єктивно-реальний зміст категорії безконечного.  Словник української мови в 11 томах