фініфть

фіні́фть

(грец. χυμευτόν, від χυμεύω – змішую)

емаль для покриття металевих виробів і накладання узору на фарфор.

Значення в інших словниках

1. фініфть — фіні́фть 1 іменник жіночого роду емаль фіні́фть 2 іменник жіночого роду виріб вживається переважно у множині  Орфографічний словник української мови
2. фініфть — ФІНІ́ФТЬ, і, ж. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі. Великого поширення в Україні набувають з кінця XVII ст. живописні емалі, які відомі в Києві під назвою фініфть (з наук. літ.); // перев. мн.  Словник української мови у 20 томах
3. фініфть — -і, ж. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі. || перев. мн. Металеві вироби, оздоблені такою емаллю. || Техніка виготовлення таких виробів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фініфть — ФІНІ́ФТЬ, і, ж. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі. Великого поширення на Україні набувають з кінця XVII ст. живописні емалі, які відомі в Києві під назвою фініфть (Укр. золотарство.., 1970, 38); // перев. мн.  Словник української мови в 11 томах