фініфть
ФІНІ́ФТЬ, і, ж. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі.
Великого поширення на Україні набувають з кінця XVII ст. живописні емалі, які відомі в Києві під назвою фініфть (Укр. золотарство.., 1970, 38);
// перев. мн. Металеві вироби, оздоблені такою емаллю.
Українські фініфті відзначаються великою мальовничістю, яскравістю (Укр. золотарство.., 1970, 38);
// Техніка виготовлення таких виробів.
Словник української мови (СУМ-11)