Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
хавчати —
хавча́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
хавчати —
ХАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. Видавати хрипкі звуки; хрипіти. Зачав мій Шпак пісні виводить, – Та ні – зовсім не те виходить: Хоч вельми-дуже запищить, Хоч не до прикладу хавчить (Л. Глібов).
Словник української мови у 20 томах
хавчати —
ХРИПІ́ТИ (видавати горлом хрипкі звуки; говорити хрипко), ХАРЧА́ТИ розм., ХАВЧА́ТИ розм., РИПІ́ТИ розм. Цигуля з Юхимом .. витягли Невкипілого. Він бився в руках і не міг крикнути, лише хрипів, зціпивши зуби (А. Головко); — Це ти, Шовкун?...
Словник синонімів української мови
хавчати —
ХАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. Видавати хрипкі звуки; хрипіти. Зачав мій Шпак пісні виводить,— Та ні — зовсім не те виходить: Хоч вельми-дуже запищить, Хоч не до прикладу хавчить (Гл., Вибр., 1957, 73).
Словник української мови в 11 томах
хавчати —
Хавчати, -чу, -чиш гл. Хрипѣть слабо. Хоч вельми дуже запищить, хоч не до прикладу хавчить, або нявчить, мов по котячі. Гліб.
Словник української мови Грінченка