хай-тек

ха́й-тек

-а, ч.

Напрям в архітектурі останньої третини 20 ст., який естетично освоює інноваційні розробки передових галузей науки і техніки, розвиває традицію конструктивізму.

Значення в інших словниках

1. хай-тек — ХАЙ-ТЕ́К². ХАЙ-ТЕ́К, а, ч., збірн. Сучасні прогресивні технології, які застосовують новітні наукові досягнення; // Напрям в архітектурі останньої третини ХХ ст.  Словник української мови у 20 томах