хай
1》 част., у сполуч. з дієсл. 3 ос. одн. або мн. теп. або майб. ч. Уживається для утворення аналітичної форми наказового способу 3 ос. дієслова, що виражає: а) наказ, спонукання; б) дозвіл, згоду; в) побажання, заклик.
2》 част. Уживається в знач. так і бути, гаразд, добре.
3》 част., у сполуч. з дієсл. 1 ос. майб. ч. Уживається для вираження готовності або прагнення до чогось.
4》 част., перев. при відокремлених словах або реченнях. Уживається для вираження допустового припущення; близьке за знач. до хоч би, навіть, хоч і.
5》 спол. допустовий. Уживається для вираження припущення при протиставленні.
|| у сполуч. з част. би, у знач. умовно-допустового спол. Виражає умовне припущення у знач.: а) можна допустити ще, щоб; можна було б погодитися, якби; б) було б краще, якби; краще б.
|| Незважаючи на те, що; коли навіть.
|| у знач. умовного спол., розм. Виражає можливу умову (з дієсловами майб. ч.).
6》 спол. мети. Уживається для приєднання підрядного речення мети до головного.
Великий тлумачний словник сучасної української мови