1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хай

1》 част., у сполуч. з дієсл. 3 ос. одн. або мн. теп. або майб. ч. Уживається для утворення аналітичної форми наказового способу 3 ос. дієслова, що виражає: а) наказ, спонукання; б) дозвіл, згоду; в) побажання, заклик.

2》 част. Уживається в знач. так і бути, гаразд, добре.

3》 част., у сполуч. з дієсл. 1 ос. майб. ч. Уживається для вираження готовності або прагнення до чогось.

4》 част., перев. при відокремлених словах або реченнях. Уживається для вираження допустового припущення; близьке за знач. до хоч би, навіть, хоч і.

5》 спол. допустовий. Уживається для вираження припущення при протиставленні.

|| у сполуч. з част. би, у знач. умовно-допустового спол. Виражає умовне припущення у знач.: а) можна допустити ще, щоб; можна було б погодитися, якби; б) було б краще, якби; краще б.

|| Незважаючи на те, що; коли навіть.

|| у знач. умовного спол., розм. Виражає можливу умову (з дієсловами майб. ч.).

6》 спол. мети. Уживається для приєднання підрядного речення мети до головного.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хай — хай частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. хай — ч., д. най; ФР. гаразд, добре <н. то й хай>, хоч <н. хай де = хоч де>; ЯК СП. щоб <н. скажи, хай знають = скажи, щоб знали>; (з нст. би) краще б <н. хай би купив, як має просити>. Словник синонімів Караванського
  3. хай — Гаразд, добре, добро, згода, згоден, най, нехай Фразеологічні синоніми: хай вам (добре побажання); хай йому (їй); хай мені! (божба); хай тебе! (застереження); хай тобі!; хай я! (божба) Словник синонімів Вусика
  4. хай — Най, нехай Словник чужослів Павло Штепа
  5. хай — ХАЙ¹, спол. 1. допустовий. Уживається для вираження припущення при протиставленні. І хай він, може, впаде, як Юрій Брянський, в задунайських низинах чи в словацьких горах, він і в останню передсмертну хвилину дякуватиме долі за... Словник української мови у 20 томах
  6. хай — Хай би тебе муха вбрикнула. Жартівливий прокльон. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. хай — виг. Привіт! Словник сучасного українського сленгу
  8. хай — вигук; мол. Здрастуй, привіт. БСРЖ, 638; ПСУМС, 74. Словник жарґонної лексики української мови
  9. хай — бода́й (неха́й, хай і т. ін.) моро́ка кому, лайл. Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу чого-небудь, несхвалення чогось і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  10. хай — I. ГАРА́ЗД част. (уживається для вираження згоди), ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, ІДЕ́ розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ІНО́СЕ (ІНО́СИ) заст.; СЛА́ВНО розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й) (УЖЕ́) ТАК, ХАЙ розм., НЕХА́Й розм. Словник синонімів української мови
  11. хай — Хай, присл. = неха й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. хай — ХАЙ. 1. част., у сполуч. з дієсл. 3 ос. одн, або мн. теп. або майб. ч. Уживається для утворення аналітичної форми наказового способу 3 ос. дієслова, що виражає: а) наказ, спонукання. Словник української мови в 11 томах
  13. хай — Хай нар. Пускай, пусть. Хай їй лиха година! Рудч. Ск. Хай же її Бог благословить, мою дитину. МВ. ІІ. 164. Словник української мови Грінченка