халат

хала́т

-а, ч.

1》 Довгополий просторий верхній одяг (перев. без застібок) у деяких азіатських народів.

|| Просторий хатній одяг вільного крою.

2》 Легкий просторий робочий одяг, що його надягають поверх звичайного одягу.

|| Верхній одяг арештанта, в'язня.

|| Верхній маскувальний одяг у воїнів.

3》 Старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан.

Значення в інших словниках

1. халат — хала́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. халат — (спальний) шляфрок, піжама, (маскувальний) маскхалат; халатик; п! МЕДИК.  Словник синонімів Караванського
3. халат — ХАЛА́Т, а, ч. 1. Довгополий просторий верхній одяг (перев. без застібок) у деяких азіатських народів. Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах, жовтому халаті й червоних шароварах (М.  Словник української мови у 20 томах
4. халат — ха́лат вул. плащ, пальто (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. халат — ХАЛА́Т (хатній одяг вільного крою), ШЛАФРО́К заст., КАПО́Т заст. (жіночий); БАЛАХО́Н, ХАЛАМИ́ДА розм. (широкий одяг вільного крою).  Словник синонімів української мови
6. халат — Хала́т, -та, в -ті; -ла́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. халат — ХАЛА́Т, а, ч. 1. Довгополий просторий верхній одяг (перев. без застібок) у деяких азіатських народів. Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах, жовтому халаті й червоних шароварах (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах