халат —
хала́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
халат —
ХАЛА́Т, а, ч. 1. Довгополий просторий верхній одяг (перев. без застібок) у деяких азіатських народів. Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах, жовтому халаті й червоних шароварах (М.
Словник української мови у 20 томах
халат —
ха́лат вул. плащ, пальто (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
халат —
-а, ч. 1》 Довгополий просторий верхній одяг (перев. без застібок) у деяких азіатських народів. || Просторий хатній одяг вільного крою. 2》 Легкий просторий робочий одяг, що його надягають поверх звичайного одягу. || Верхній одяг арештанта, в'язня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
халат —
ХАЛА́Т (хатній одяг вільного крою), ШЛАФРО́К заст., КАПО́Т заст. (жіночий); БАЛАХО́Н, ХАЛАМИ́ДА розм. (широкий одяг вільного крою).
Словник синонімів української мови
халат —
Хала́т, -та, в -ті; -ла́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
халат —
ХАЛА́Т, а, ч. 1. Довгополий просторий верхній одяг (перев. без застібок) у деяких азіатських народів. Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах, жовтому халаті й червоних шароварах (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах