хананок

хана́нок

-нка, ч., діал.

Пестун.

Значення в інших словниках

1. хананок — ХАНА́НОК, нка, ч., діал. Пестун, мазун. Ич хананок, що витіває (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. хананок — Хананок, -нка м. Баловень. Ич хананок, що́ витіває. Кобел. у. Як би не отой хананок — лошя, то б кобила була гладка. Волч. у.  Словник української мови Грінченка