хананок ХАНА́НОК, нка, ч., діал. Пестун, мазун. Ич хананок, що витіває (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках хананок — -нка, ч., діал. Пестун. Великий тлумачний словник сучасної мови хананок — Хананок, -нка м. Баловень. Ич хананок, що́ витіває. Кобел. у. Як би не отой хананок — лошя, то б кобила була гладка. Волч. у. Словник української мови Грінченка