1. Словник української мови у 20 томах

хананок

ХАНА́НОК, нка, ч., діал.

Пестун, мазун.

Ич хананок, що витіває (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хананок — -нка, ч., діал. Пестун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хананок — Хананок, -нка м. Баловень. Ич хананок, що́ витіває. Кобел. у. Як би не отой хананок — лошя, то б кобила була гладка. Волч. у. Словник української мови Грінченка