хананок

Хананок, -нка

м. Баловень. Ич хананок, що́ витіває. Кобел. у. Як би не отой хананок — лошя, то б кобила була гладка. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хананок — ХАНА́НОК, нка, ч., діал. Пестун, мазун. Ич хананок, що витіває (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. хананок — -нка, ч., діал. Пестун. Великий тлумачний словник сучасної мови