Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
ханство —
ха́нство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
ханство —
[ханство] -ва, м. (на) -в'і
Орфоепічний словник української мови
ханство —
ХА́НСТВО, а, с. 1. Титул і права хана. 2. Країна, керована ханом. В шістнадцятому столітті татарські ханства втратили свою самостійність (Л. Дмитерко); Утворення під кінець XVIII ст.
Словник української мови у 20 томах
ханство —
ха́нство 1. Володіння хана, країна, що нею управляє хан. 2. Влада хана.
Словник іншомовних слів Мельничука
ханство —
Ха́нство, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ханство —
ХА́НСТВО, а, с. 1. Титул і права хана. 2. Країна, керована ханом. В шістнадцятому столітті татарські ханства втратили свою самостійність (Дмит., Наречена, 1959, 23); Утворення під кінець XVIII ст.
Словник української мови в 11 томах
ханство —
Ханство, -ва с. Ханство. Шейк.
Словник української мови Грінченка