ханство
ХА́НСТВО, а, с.
1. Титул і права хана.
2. Країна, керована ханом.
В шістнадцятому столітті татарські ханства втратили свою самостійність (Л. Дмитерко);
Утворення під кінець XVIII ст. трьох середньоазіатських ханств – Бухари, Хіви й Коканду – було одним з важливих етапів на шляху до політичного об'єднання Середньої Азії, роздрібненої перед тим на безліч ворогуючих феодальних володінь (з навч. літ.);
* Образно. Колись тут жив куркуль Обруч. А зараз володарює Карпо. Нині це його ханство (Григорій Тютюнник).
△ (1) Буха́рське ха́нство, іст. – феодальна держава в Середній Азії у XVI – XVIII ст., очолювана ханом, з столицею Бухарою.
Словник української мови (СУМ-20)