ханиця

ХАНИ́ЦЯ, і, ж., розм.

Те саме, що ха́нша.

Сидить цар хан і цариця ханиця (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. ханиця — Хани́ця, -ці ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця. Чуб. І. 121.  Словник української мови Грінченка