ханиця
ХАНИ́ЦЯ, і, ж., розм.
Те саме, що ха́нша.
Сидить цар хан і цариця ханиця (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ханиця — Хани́ця, -ці ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця. Чуб. І. 121. Словник української мови Грінченка