ханиця

Хани́ця, -ці

ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця. Чуб. І. 121.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ханиця — ХАНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що ха́нша. Сидить цар хан і цариця ханиця (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах