харадж

хара́дж

-у, ч.

Державний поземельний податок в країнах Близького та Середнього Сходу, що його стягували у середні віки та нові часи з усього податного населення, на відміну від джизьї, що його сплачували немусульмани.

Значення в інших словниках

1. харадж — ХАРА́ДЖ, у, ч. Податок в країнах Близького та Середнього Сходу, що його стягували за законом шаріату з усього податного населення. Тільки до Софії звелено привезти десять тисяч возів, повних провіанту для війська .. Але це податки звичайні, згідно з зхаконом шаріату – харадж (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах