харадж
ХАРА́ДЖ, у, ч.
Податок в країнах Близького та Середнього Сходу, що його стягували за законом шаріату з усього податного населення.
Тільки до Софії звелено привезти десять тисяч возів, повних провіанту для війська .. Але це податки звичайні, згідно з зхаконом шаріату – харадж (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)